Спеціальні потреби

Чи опиниться Арктика під «крижаною завісою» Москви?


Барак Обама дозволив світовому гіганту Royal Dutch Shell почати буріння нафтових свердловин у водах Арктичного океану поблизу Аляски.

У понеділок президент США Барак Обама відвідає місто Анкорідж, що в штаті Аляска, щоби обговорити проблему глобального потепління з місцевим населенням, яке відчуває кліматичні зміни як ніхто інший. Обама стане першим чинним американським президентом, що відвідає арктичну Аляску. Втім, окрім турботи про природу регіону, аналітики пов’язують його візит із глобальними економічними інтересам США. Раніше цього місяця Барак Обама дозволив світовому гіганту Royal Dutch Shell почати буріння нафтових свердловин у водах Арктичного океану поблизу Аляски. І саме цей хід Обами може не на жарт розізлити президента Росії – Володимира Путіна й призвести до нового геополітичного змагання.

Під час поїздки до штату Аляска Барак Обама зустрінеться з місцевим населенням, для якого тема глобального потепління цілком конкретна загроза, а не страшна історія з новин.

«Сільські мешканці Аляски у буквальному сенсі слова бачать, як їхні села тануть в океані. Обама буде говорити з ними про це. Він також відвідає місцевості, де стались масштабні лісові пожежі, щоби побачити всі наслідки кліматичних змін», – розповідає Бентон Стронґ із «Центру для Американського прогресу».

Візит Обами на арктичну землю стане частиною широкомасштабної кампанії, яка має вплинути на підписання угоди про скорочення викидів вуглецю, яку він розраховує укласти за час, що лишається до кінця його президентського терміну. Політика Обами у питаннях кліматичних змін та енергетики неодноразово критикувалася експертами. Останні вже назвали її не послідовною. З одного боку Обама підштовхує світ зменшити викиди вуглецю в атмосферу, але водночас його адміністрація дає корпорації Шелл зелене світло на видобуток нафти в Чукотському морі. Останні дії Обамі вже довелося пояснювати екологам-активістам.

«Я знаю, що багато американців переживають через можливий видобуток нафти в настільки вразливих водах, – при цьому зауважив він. – Їх збентежило рішення моєї адміністрації надати компанії Шелл дозвіл на буріння нафтових свердловин на узбережжі Аляски. Я поділяю тривогу людей щодо морського буріння. Я пам’ятаю, витік нафти, який стався у компанії British Petrolium в Мексиканській затоці. Саме тому моя адміністрація зробила все, щоб пересвідчитися, що буріння в Алясці буде відбуватися за найвищими стандартами.

Дозвіл на видобуток нафти у арктичних водах світовий гігант Шелл намагався отримати протягом багатьох років. Тепер він може стати першою і поки що єдиною компанією, що буде видобувати нафту на Алясці. Все це відбувається на тлі спроб Росії розширити межі арктичного шельфу, яку теж приваблюють енергетичні ресурси Арктики. Цікаво, що наприкінці минулого року агентство Блумберґ прогнозувало, що через такий конфлікт інтересів Росія може почати війну у США та Канадою. Адже ціна питання – надзвичайно висока.

«За попередніми розрахунками приблизно 25% невідкритих досі світових нафтових і газових запасів знаходиться в Арктиці», – ділиться експерт університету Вільяма Райза Білл Арнольд.

Росія, половину кордону якої складає арктичний регіон, бачить цю полярну зону як життєво важливу для власного енергетичного сектора. Її просування в ньому дещо пригальмувала війна на cході України, санкції накладені на неї за анексію Криму та відмова західних компаній від співпраці.

Але в питанні освоєнні Арктики є ще один аспект. Порівняно з Росією, США не мають жодної військової бази і лише один криголам в арктичних водах. На будівництво останніх треба витратити мільярди доларів й близько десятка років. А отже, це дає карти у руки очільнику Росії Володимиру Путіну, який, за свідченнями експертів, вже почав відкривати в регіоні покинуті колись радянські бази й збільшив там військову активність.

  • 16x9 Image

    Тетяна Харченко

    Має більш ніж 16-річний досвід у журналістиці. Починала з роботи кореспондентки на радіо «Континент» у Києві. Відтоді працювала журналісткою на телеканалі СТБ, а також у виданнях: «Україна молода», «Газета по-українськи», «Новинар»; спеціальною кореспонденткою і текстовою редакторкою ранкових випусків телеканалу СІТІ, оглядачкою та головною редакторкою сайту «Медіа Бізнес»; дописувала для National Geographic Україна.

    Має дві вищі освіти – за першою – фольклористка й викладачка української мови та літератури. Диплом режисерки документального кіна отримала як стипендіатка програми Fulbright, в американському університеті Wake Forest, що у Північній Кароліні.

    Є авторкою кількох документальних короткометражних фільмів, два з яких – «Пісні надії» та «Солдат-метелик» – були показані на американських кінофестивалях: RiverRun International Film Festival та Princeton Film Festival. З «Голосом Америки» була від весни 2014 року до осені 2017 року. Працювала як відеооператорка, журналістка та продюсерка. Відзняла серію сюжетів про українську діаспору в США з Бостона, Нью-Йорка, Парк-Сіті, Балтимора, Вашингтона, Арлінгтона, Нью-Джерсі та Лос-Анджелеса.       

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG