Спеціальні потреби

Справу відшкодування Україні вирішить Гаазький арбітраж


Перспективи позову Укрнафти до Росії через Крим пояснює експерт. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:48 0:00

Перспективи позову Укрнафти до Росії через Крим пояснює експерт. Відео

Постійний арбітраж у Гаазі свого часу визнав свою юрисдикцію у справі ЮКОСА. Рішення – Росія має виплатити 50 мільярдів доларів колишнім акціонерам компанії. Пізніше юрисдикція арбітражу була скасована рішенням нідерландського суду загальної юрисдикції. Тому, цього разу, каже партнер юридичної компанії Кinstellar Костянтин Лікарчук, арбітри будуть обережніші. З юристом спілкувалась Наталія Леонова.

«Ця справа дещо інакша, вона має інші юрисдикційні підстави, але є певні можливості того, що арбітри будуть вважати, що їм треба набагато акуратніше підходити до питання своєї юрисдикції», - говорить Костянтин Лікарчук.

Позов українські компанії Укрнафта та Сибіл подали ще в червні минулого року, а перше слухання призначене на 11 липня. Це нормальна практика, каже юрист:

«Згідно з угодами про захист інвестицій, треба дотримуватись шестимісячного строку від моменту, коли подана заява про початок арбітражного провадження. І до того моменту, поки будуть прийматися рішення по справі, це такий період, протягом якого нічого не відбувається. Теоретично сторони можуть примиритися».

Якщо суд 11 липня визнає свою юрисдикцію, почнеться розгляд справи по суті – навіть якщо Росія продовжуватиме не визнавати юрисдикцію Гааги, каже Костянтин Лікарчук:

«Росія використовувала таку ж тактику під час розгляду справи ЮКОСА. Вони теж не визнавали юрисдикцію, вони не з’являлися на засідання і в результаті суд загальної юрисдикції в Нідерландах визнали, що вони не могли розглядати цю справу. Тобто, іноді ця тактика для Росії може бути успішною».

Рішення Гаазького арбітражу дає можливість почати процедуру його впровадження попри будь-які апеляції сторони, що програла:

«Ти береш це рішення, знаходиш активи держави і намагаєшся їх арештувати. Які це можуть бути активи? У випадку ЮКОСА це активи у Франції, Німеччині, спроба арештувати гроші, які ідуть на Роскосмос чи кудись на запуск супутників. Французькі компанії повинні були їм платити, ці контракти були ідентифіковані і гроші були заморожені».

Українському бізнесу виборювати в міжнародних установах повернення своїх збитків, спричинених російською агресією, буде надзвичайно важко, каже Лікарчу:

«Росія створила абсолютно незвичайну ситуацію міжнародно-правову. Анексувавши Крим, здійснивши акт агресії, Росія вийшла за рамки міжнародно-правових норм, тому класичні методи повернути її у ці рамки, юридичні методи – стягнути з неї певні збитки – вони не зовсім робочі. Тут необхідно застосовувати комплексний підхід».

Уряд України, говорить юрист, міг полегшити українським компаніям процедуру звернення в міжнародні установи. Костянтин Лікарчук пояснює:

«На жаль, Україна надзвичайно мало зробила для того, щоб підвищити шанси таких компаній, як Укрнафта, інших українських компаній в подібних арбітражах. Держава Україна зі своєї сторони теж багато чого повинна була зробити для того, щоб допомогти українським компаніям. Наприклад, шукати висновків Міжнародного суду правосуддя ООН, де були б зафіксовані певні правові позиції, з точки зору міжнародного публічного права, що саме відбулося в Криму, що, можливо допомогло б українським компаніям в інвестиційних арбітражах… Погано, що нема скоординованої політики у цьому питанні, українські компанії роблять щось своє, держава – щось своє. І це погано».

Адже арбітри у цій справі повинні вирішувати безпрецедентні питання. Юрист додає:

«Арбітри живі люди, практикуючи юристи, яким необхідно буде мати справу з дуже складною та незвичайною ситуацією, неординарною правовою ситуацією, якої, можливо, не було після Другої світової війни в такому вигляді в міжнародному праві. Тому, якщо в них була б певна порада від Міжнародного суду правосуддя ООН, то їм було б набагато легше працювати, і передбачуваність їх рішень була б набагато вищою, ніж є зараз».

Невеликі компанії та бізнеси, які не можуть собі дозволити найняти юристів для змагань в міжнародних арбітражах, можуть позиватися і проти українського уряду – за нездатність захистити їх бізнес від агресора. Ймовірність цього не виглядає високою, але Лікарчук повністю її не відкидає.

Дивіться також: Допомогти Україні світ може лише до тої міри, до якої вона готова - експерт

Допомогти Україні світ може лише до тої міри, до якої вона готова - експерт. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:57 0:00

  • 16x9 Image

    Наталія Леонова

    Ведуча, репортер і редактор української служби "Голосу Америки". Перед тим, як приєднатися до команди "Голосу Америки" у 2003 році, працювала юристом в одній із київських юридичних фірм. Також координувала діяльність шведської гуманітарної організації, яка займається реабілітацією хворих українських дітей. Здобула магістерський диплом з міжнародного публічного права Київського інституту міжнародних відносин. Захоплюється йогою.  

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG