Спеціальні потреби

Наскільки серйозні ядерні погрози Кремля і чим Захід може відповісти? Дискусія експертів


Радянський підводний човен К-3 «Ленінський комсомол», побудований в 1957 році, під час Міжнародного морського оборонного шоу на Кронштадтській військово-морській базі, поблизу Санкт-Петербурга, Росія, середа, 21 червня 2023 року. К-3 був частиною Північного флоту. (AP Photo)
Радянський підводний човен К-3 «Ленінський комсомол», побудований в 1957 році, під час Міжнародного морського оборонного шоу на Кронштадтській військово-морській базі, поблизу Санкт-Петербурга, Росія, середа, 21 червня 2023 року. К-3 був частиною Північного флоту. (AP Photo)

Наскільки серйозний є ядерний шантаж Росії з її заявами щодо перевезення ядерної зброї до Білорусі, захопленням Запорізької атомної електростанції та підривом Каховської ГЕС? Від відповіді на це питання можуть залежати подальші дії Заходу та перебіг війни.

Адже, як вважають деякі впливові військові оглядачі, Київ не отримав ще «зброї для перемоги» лише тому, що Захід вдається до «самообмеження», саме через побоювання, що Москва, відчуваючи, що вона не може перемогти жодним іншим чином, використає тактичну ядерну зброю.

Для того, щоб розібратися у тому, що може протиставити Захід ядерному шантажу Кремля, американська Фундація Джеймстауна запросила до дискусії провідних західних експертів з ядерної зброї. Розмова на тему «Демістифікація російської тактичної ядерної зброї та підвищення ядерного IQ Заходу» відбувалася у середу, 26 липня, її модерував колишній командувач Сухопутних сил США в Європі, генерал у відставці Бен Годжес.

У теорії російського генерала Валерія Герасимова під назвою «Війна нового покоління» велика увага приділяється психологічному впливу на потенційного противника, і на думку Філіпа Петерсена, президента Центру вивчення війни нового покоління, саме така роль відводиться для тактичної ядерної зброї.

Кремль не став би використовувати ядерну зброю проти ядерних держав – Петерсен

«Ядерна зброя призначена для стримування нападу на територію Росії, а також для того, щоб змусити противника припинити бойові дії та вести переговори на вигідних для Москви умовах. І для підтримки цих цілей росіяни розробили дуже маленькі ядерні боєголовки, широкий спектр засобів доставки та стратегію під назвою «Ескалація для деескалації», щоб забезпечити вказівки щодо раціонального використання ядерної зброї», – каже експерт, який свого часу передбачив розпад Радянського Союзу та написав книжку під назвою «Східний фронт у Третій світовій війні».

Як каже Петерсен, ці бомби могли би бути призначені для портів та аеропортів у Європі, щоб знищити ланцюги воєнних поставок, але загалом російська концепція «ескалації для деескалації» спрямована на припинення бойових дій за рахунок того, що буде зламано бажання коаліції НАТО продовжувати війну.

Тобто всупереч московській пропаганді щодо ударів по «центрах ухвалення рішень», Петерсен каже, що «росіяни утримаються від ядерних ударів по державах НАТО, які мають ядерний потенціал», натомість для того, щоб переконати Берлін, чи Париж припинити війну і вимагати того ж від Вашингтона, росіяни могли б використати бомбу для руйнування міст – city buster – проти Варшави, оскільки росіяни вважають поляків «найбільш рішучою та військово здатною силою в Європі».

У дискусії Петерсен додав, що російські командувачі у Генеральному штабі мають різні підходи до використання ядерної бомби, залежно від того, що вони думають про опірність тієї, чи іншої країни. Наприклад, якщо для того, щоб змусити здатися якусь іншу країну, їм би знадобилася маленька бомба, то для Польщі вони знають, що навіть велика бомба не змусить здатися поляків.

Кремль, можливо, переходить від «ядерного стримування» до «ядерного примусу» – Джованніні

Італійська дослідниця з Гарвардського університету, Франческа Джованніні, яка очолює «Проект з управління атомом», вважає, що ядерні цілі Кремля не виключають України. На її думку, для Заходу у президента Росії є стратегія «ядерного стримування», а для України – «ядерний примус», щоб примусити українців здатися.

«Путін називає це «моделлю Хіросіми». Він вважає, що використання тактичної ядерної зброї не обов’язково призведе до повномасштабної ядерної війни», – каже дослідниця.

Вона вважає, що Путін хоче переконати Захід у серйозності своїх намірів. Він вийшов з СНО-3, угоди про скорочення стратегічних ядерних озброєнь, він говорив про відновлення ядерних випробувань, про переміщення ядерної зброї до Білорусі та робив небезпечні рухи навколо ЗАЕС. Ці кроки, на її думку, дають сигнал вже не про «ядерне стримування», а про «ядерний примус».

На її думку, використання тактичної ядерної зброї стало би «небезпечним прецедентом», відповідальність за який Кремль хоче покласти на Захід: «Невже ви готові починати ядерну війну за якісь там території, які Росія і так вважає своїми?» Також, каже Джованніні, це – виправдання для Китаю, мовляв, «ми зробили все, що від нас залежало, в нас не залишалося іншого виходу».

Вона вважає, що в питанні застосування ядерної зброї, для Москви – головне, що скаже Китай, бо Росія боїться втратити Пекін як союзника. На думку Джованніні, найбільше для попередження використання ядерної зброї Росією можуть зробити не Захід, а саме Китай та Індія. Тому США мають вести переговори з ними, бо вони зараз мають більший вплив на Кремль.

Є вікно для можливої відповіді Заходу – між наказом і його виконанням є кілька годин – адмірал (у відст.) Кабаненко

Адмірал (у відставці) Ігор Кабаненко, колишній заступник головнокомандувача ВМС України, а нині президент Українського агентства перспективних досліджень, вважає, що до російських ядерних погроз потрібно ставитися серйозно. Він наголошує, що потрібно відстежувати конкретні кроки – наприклад, наказ встановити тактичний ядерний заряд на ракети-носії, які зберігаються у різних місцях і вимагають часу для доставки і встановлення. Якщо такий наказ надійде, а його може віддати лише президент Путін, каже Кабаненко, це потрібно сприймати як серйозний сигнал підготовки до ядерного удару, який вимагатиме з боку Заходу контрзаходів. Часу на такі контрзаходи може бути небагато – кілька годин, каже колишній український військовий командувач.

Кабаненко додав, що процес запуску ракети з ядерною боєголовкою, чи зі звичайною зброєю, не відрізняється за процедурою, і команда може навіть не знати, яку саме зброю вони завантажують. Відповідаючи на запитання модератора генерала (у відст.) Бена Годжеса про те, що могли означати нещодавні удари, при яких були використані ракети, призначені для ядерних зарядів, Кабаненко висловив сумнів, що в росіян просто закінчуються звичайні ракети, як припускали деякі західні оглядачі. Він вважає, що в Росії тренували запуск ракет з ядерною зброєю, щоб бути впевненим, «що ні у кого рука не здригнеться».

На думку Кабаненка, для того, щоб Росія не вдалася до ядерного удару, потрібно йому запобігти – показати їй, що Захід відповість на нього всією силою своєї звичайної зброї, і такого удару Росія не витримає.

Також розвідка країн НАТО та України повинні довести до відома всіх людей, які є в ланцюжку ухвалення рішень про ядерну зброю і її виконання, що їхні імена відомі, додає у дискусії Бен Годжес.

Уявлення про використання ядерної бомби сформована розважальною індустрією, вона не настільки ефективна у бойових умовах – Ґіффорд

Підполковник армії США Джим Ґіффорд, який вивчав наслідки використання ядерної зброї, наголосив, що психологічний вплив ядерної зброї більший, ніж її реальний вплив на полі бою, бо війська у цьому випадку можуть продовжувати воювати, незважаючи на вплив радіації.

Він наголошує, що страх Чорнобильської катастрофи та масова культура породили багато міфів про ядерну зброю, які він досліджував у своїй роботі і підготував відео з поясненнями, але її реальний вплив на бойові дії майже ніколи не обговорюється публічно.

Він додав, що навіть аварія на ядерній станції також не матиме вирішального впливу на бойові дії. До того ж не кожен вибух на атомній станції веде до витоку радіації, каже американський військовий, і навіть у цьому випадку високий фон радіації може призвести лише до тимчасової паузи на полі бою. Відповідаючи на запитання модератора про те, чи можуть росіяни організувати вибух, подібний до чорнобильського на Запорізькій атомній станції, підполковник Ґіффорд сказав, що за понад 30 років було зроблено багато роботи для безпеки АЕС і зараз подібна аварія була б практично неможлива.

«Було б надзвичайно складно зробити щось подібне, щось такого масштабу зараз», – сказав військовий експерт.

Сильному війську не потрібна ядерна бомба – Ґардінер

Сем Ґардінер, дослідник у Школі Вудро Вілсона додає, що використання ядерної зброї для перемоги на полі бою, не має сенсу в такій війні, яка ведеться в Україні – там немає великого скупчення війська, яке можна було б знищити ядерною бомбою.

Говорячи про відповідь Заходу на використання ядерної зброї, Сем Ґардінер каже, що країнам НАТО навіть не потрібна ядерна зброя – щоб розбити російські війська буде достатньо звичайних озброєнь. Але, за його словами, росіянам потрібно це чітко пояснити – що відповідь буде, що вона буде значною, і вона не має бути ядерною. Крім того, на думку Ґардінера, те, що Захід не використовував би ядерну зброю у відповідь, означало б і його моральну вищість – росіяни би втратили своїх друзів у світі, якби пішли на такий крок.

Для того, щоб показати серйозність власних намірів, на думку Ґардінера, США потрібно провести симуляцію подібної ситуації – запросити росіян на воєнні ігри, і показати їм, що станеться – вони втратять авіабази, а також Балтійський і Чорноморський флот. На це вистачило б навіть сил Фінляндії та Швеції, вважають експерти. Така тактика в минулому мала успіх, нагадують експерти про досвід з Іраном, який також раніше отримав попередження.

Дивіться також:

Конгресмени – про наслідки та запобігання ядерній загрозі РФ. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:58 0:00

Форум

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG